Якщо зайві кілограми з'явилися ще в дитинстві і з віком їхня кількість лише зростала, шанси на довголіття стрімко знижуються.
Хоча зайву вагу прийнято вважати фактором, який скорочує життя, насправді зв'язок між його тривалістю та зайвими кілограмами дещо складніший — усе залежить від того, скільки їх і в якому віці вони набрані. Як з'ясували фахівці Університету штату Огайо, люди, які виросли з нормальною вагою, а потім набрали надмірну масу, живуть довше за інших. Дослідження було опубліковано в журналі Annals of Epidemiology.
Вчені використали дані, зібрані у 1948-2014 роках у рамках тривалого дослідження серцево-судинної системи. Загалом у їхньому розпорядженні опинилися медичні записи про 4576 початкових учасників та про 3753 їхніх дітей. Майже всі члени першої групи померли до кінця дослідження, що дало змогу вивчити вплив різних факторів на тривалість їхнього життя.
Дослідники зосередилися на індексі маси тіла (співвідношенні росту та ваги) та його зміні протягом життя. Після поправок на різні фактори (куріння, сімейний стан, освіта, хвороби тощо).
Виявилося, що найдовше жили ті, хто подорослішав з нормальною вагою, а в пізніші роки набрав пару зайвих кілограм, але ніколи не страждав на ожиріння.
Наступними за тривалістю життя виявилися люди, які провели все життя з нормальною вагою, потім ті, хто все життя прожив із невеликою надлишком ваги і ті, хто навпаки важив замало. У першій групі слідом йшли ті, хто частину життя провів із зайвою вагою, а потім схуд, у другій таких не виявилося. Найменше прожили учасники, у яких спочатку була зайва вага, і вони набирали її надалі.
«Вплив приросту ваги на смертність – складне явище, – каже соціолог Хуей Чжен, провідний автор дослідження. — Це залежить як від часу та величини приросту ваги, так і від того, якою була ІМТ на початку. Суть у тому, що для тих, хто набуває зрілості з нормальною вагою і до пізніших років набирає трохи зайвої ваги, ці кілограми можуть збільшити тривалість життя».
Вивчення молодшої когорти учасників виявило тривожні тенденції. Крім того, що серед них не було тих, хто протягом життя схуд, у них частіше зустрічалася надмірна вага в юні роки, що знижувало шанси на довге життя. Крім того, серед них загалом ожиріння було поширене більше.
"У молоді спостерігається вищий ІМТ, який частіше, ніж у батьків, мав тенденцію збільшуватися з віком", - зазначає Чжен.
Медичні досягнення сьогодні дозволяють людям з ожирінням прожити довше, ніж торік. Проте воно все ще залишається важливим фактором смертності, наголошують дослідники.
«Внесок ожиріння у смертність населення збільшився з 5,4% у вихідній когорті до 6,4% у когорті нащадків, — уточнює Чжен. — Це тому, що людей з ожирінням побільшало».
Вплив зайвої ваги на смертність залежить від індивідуальної траєкторії його набору, кажуть дослідники. Проте смертність населення, що з набором маси тіла, зростала з покоління до покоління, оскільки поширеність надмірної ваги збільшувалася. Хоча сьогодні люди із зайвою вагою можуть прожити довше, ожиріння стає все більш частою проблемою, що зводить нанівець успіхи медицини.
Раніше іранські вчені звернули увагу, що великий живіт навіть за нормальної ваги підвищує ризик багатьох хвороб та передчасної смерті.
Вчені провели мета-аналіз понад 70 досліджень, присвячених зв'язку показників ожиріння, у тому числі обсягу талії, та ризику розвитку різних захворювань та смерті. Загалом до розглянутих досліджень увійшли дані понад 2,5 млн осіб із різних країн.
Виявилося, що зайві 10 см в обсязі талії пов'язані зі зростанням ризику передчасної смерті на 11%.
Значної різниці в результатах не спостерігалося навіть при виправленні на індекс маси тіла та інші фактори. Великий живіт міг бути навіть у відносно струнких людей, і їм він ніс ті ж небезпеки, що й більш вгодованим.
Вісцеральний жир – це жир, який знаходиться навколо органів у черевній порожнині. Його надлишок пов'язаний із високим холестерином, високим кров'яним тиском, хворобами серця, діабетом та інсультом. Відповідно збільшення кількості вісцерального жиру може збільшити і ризик смерті від цих хвороб, пояснили вчені.
Дослідження показало, що дисфункція мітохондрій призводить до накопичення токсичних білків, які пошкоджують нейрони. Автори підкреслюють, що вивчення цих механізмів може відкрити нові шляхи для розробки терапій, які зможуть уповільнити або навіть зупинити прогресування цих захворювань.
Вивчаючи дані NHANES (2009–2018 рр.), для оцінки кореляції між METS-VF та ОА використовували зважений багатовимірний логістичний регресійний аналіз. Потім для підтвердження результатів було проведено аналіз підгруп. Крім того, нелінійний зв'язок між ними оцінювався за допомогою обмеженого кубічного сплайна (RCS). Криві робочих характеристик приймача (ROC) були побудовані для перевірки діагностичної точності METS-VF порівняно з попереднім індексом ожиріння для ОА.
Розпочато продаж препарату Novaminsulfon, який тепер представлений двома виробниками – компаніями Ratiopharm та Zentiva. Цей знеболювальний засіб здобув популярність завдяки своїй ефективності в лікуванні болю та зниженні температури.
Рак молочної залози сьогодні є другою провідною причиною смертності від раку у жінок і найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок.
Ми здійснили всебічний пошук у базах даних PubMed, Embase, Web of Science та Cochrane (з початку до 8 січня 2024 року), щоб виявити пов'язані систематичні огляди та метааналізи РКД, які досліджують зв'язок між IF та результатами для здоров'я людини. Ми перерахували розміри ефектів для кожного мета-аналізу як середню різницю (MD) або стандартизовану середню різницю (SMD) з відповідними 95% довірчими інтервалами (ДІ).
Сполуки в обробленому м’ясі, пов’язані з раком, утворюються в результаті копчення, консервування та добавок на основі нітратів або нітритів. Докази показують, що навіть невелика кількість обробленого м’яса, що споживається регулярно, підвищує ризик колоректального раку.
Більшості не допомогло лікування омега-3/6. Проте підгрупа з 26% показала більш ніж на 25% зменшення симптомів СДУГ і зниженням балів CGI до майже нормального діапазону. Через 6 місяців 47% усіх показали таке покращення. Респонденти, як правило, мали підтип неуважності СДУГ і супутні розлади нервового розвитку.
Під час лікування гінкго білоба середні бали пацієнтів значно покращилися загалом і за факторами гіперактивності, неуважності та незрілості.
У всіх пацієнтів симптоми підвищеної збудливості (фізична агресивність, нестійкість, уважність до навчання, гіпертонус, спазм, міоклонія) зменшувалися після 1-6 місяців лікування. Інші члени родини мали подібні симптоми, мали низькі значення ERC-Mg і також клінічно реагували на підвищене споживання Mg(2+)/вітаміну B6.
У маленьких дітей із СДУГ елімінаційна дієта може призвести до статистично значущого зменшення симптомів.
